flag Судова влада України

Єдиний Контакт-центр судової влади України 0-800-501-492

Якщо Бог не дає, можливо він щось знає?

16 вересня 2020, 12:02

Днями колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ розглянула апеляційну скаргу у, начебто, не складній з точки зору правозастосування справі, але…

Позивач звернувся до місцевого суду з позовом про виключення відомостей про батька з актового запису, тобто вилучити його прізвище з графи «Батько» у свідоцтві про народження дитини. Синочку 2 роки. Підстави для цього у позивача є, адже згідно «Звіту по тесту на батьківство» (тест ДНК) він не є біологічним батьком.

Місцевий суд відмовив позивачу у задоволенні його вимог, колегія суддів апеляційного суду погодилась з рішенням першої інстанції щодо відмови у вилученні прізвища чоловіка з відомостей про батька.

Пара перебувала у шлюбі вже більше десяти років, все було добре, окрім єдиного – у них не було дітей. Оскільки в наш час цю проблему успішно вирішують медики, зрозуміло, що люди скористались їх послугами. Після обстежень стану здоров’я обидвох з подружжя та тривалого лікування з’ясувалось, що чоловік власних (біологічних) дітей мати не може.

Суд першої інстанції, відмовляючи в позові чоловіка, виходив з того, що доведено перед судом обставину надання позивачем усвідомленої згоди на запліднення відповідачки на основі методів, які використовуються у «Центрі репродукції людини», а також про те, що позивачем складено розписку про те, що йому відомо про всі можливі ризики, що пов’язані із відповідним заплідненням. Згідно закону дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя. Походження дитини від подружжя визначається на підставі свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров’я про народження дружиною дитини. Особа, яка в момент реєстрації її батьком знала, що не є таким, а також особа, котра дала згоду на штучне запліднення своєї дружини, не мають право оспорювати батьківство.

Законодавство України стоїть на позиції захисту права дітей.

Діти – це велика відповідальність. Вони не просять вас їх народжувати. Якщо ж подружжя приймає рішення про народження дитини, в першу чергу має бути впевненому один в одному і розуміти, що батьківство – велика відповідальність і важка праця. Дитина – не іграшка, яку захотів купив, захотів поламав і викинув.

Так, можливості медицини в наш час дивовижні, але, перш ніж скористатись її можливостями, варто задуматись про те, чому вам Господь не хоче подарувати дитину. Мабуть він все таки знає вас краще…

 

З рішенням апеляційного суду можна ознайомитись за посиланням:

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/91396395