Виїзд дитини за кордон

Літо. Час сімейних відпусток та незабутніх подорожей. Однак, не всі можуть безперешкодно насолодитись цією чудовою порою.

Досить часто під час планування подорожі за кордон із дітьми на шляху батьків постає ряд запитань стосовно того, чи потрібен дозвіл одного чи двох батьків, як бути, якщо батьки розлучені, яким є термін дії дозволу батьків на виїзд дитини за кордон тощо.

Зазвичай труднощі виникають у розлучених пар, коли дитина проживає тільки з одним із батьків. В таких ситуаціях іноді отримати дозвіл на виїзд дитини за кордон від другого батька (чи матері) буває складно, а іноді це навіть стає приводом для шантажу. В кінцевому результаті, дитина не може виїхати за кордон, а стосунки між батьками можуть і зовсім зіпсуватися.

Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка набрала чинності для України 27 вересня 1991 року, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Відповідно до статті 141 СК України мати і батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини.

Мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом (стаття 153 СК України).

Згідно зі статтею 157 СК України питання про виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Законодавством України, зокрема п. 3 ст. 313 Цивільного кодексу, передбачено право дитини, яка досягла шістнадцяти років, на вільний самостійний виїзд за межі країни. Однак, незалежно від мети подорожі (лікування чи оздоровлення за кордоном, туристична екскурсія, поїздка до родичів тощо), діти до 16 років мають право на виїзд за кордон тільки за згодою батьків і в їх супроводі або разом з особами, які уповноважені батьками дитини.

Порядок вивезення дитини за межі України

Процедура вивезення дітей, які не досягли шістнадцяти років, в супроводі одного з батьків або інших осіб, уповноважених ними, відповідно до Правил перетинання державного кордону громадянами України, здійснюється за нотаріально посвідченим дозволом другого з батьків. Документ обов’язково повинен містити маршрут прямування і часові рамки запланованої поїздки.

Без згоди батька (матері) на виїзд дитини за кордон залишити Україну можна в таких випадках:

- батько є іноземцем або особою без громадянства та відсутній у пункті пропуску;

- є підтверджена заборгованість по сплаті аліментів терміном більше чотирьох місяців;

- в закордонному паспорті матері або проїзному документі дитини є запис про вибуття на постійне місце проживання за межі України до іншої держави чи відмітка про взяття на постійний консульський облік.

Після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання" № 2475-VIII від 03.07.2018 р. (далі – Закон № 2475-VIII; Закон), тобто починаючи з 28 серпня 2018 року, якщо один із батьків бажає виїхати з дитиною за кордон, він може безперешкодно це зробити без нотаріальної згоди другого за таких умов:

– строк поїздки не перевищує 1 місяця;

– той із батьків, хто планує поїздку з дитиною за кордон, має документ, що підтверджує місце проживання дитини з ним (рішення суду або висновок служби в справах дітей);

– є документ, що підтверджує мету й строк поїздки (відпочинок, участь у змаганнях, фестивалях, олімпіадах і конкурсах, закордонне лікування або навчання, при цьому підтвердними документами можуть бути довідка з медичного або навчального закладу, броня квитків);

– щодо того з батьків, хто хоче виїхати з дитиною за кордон, немає виконавчого провадження про примусове усунення перешкод у спілкуванні дитини з другим із батьків.

Якщо другий із батьків свідомо виконує батьківські обов'язки й не має боргів із виплати аліментів на дитину, то той із батьків, хто планує закордонну поїздку з дитиною та знає адресу другого, має рекомендованим листом повідомити останнього про майбутню поїздку дитини, її мету й тривалість.

Крім того, один із батьків може виїхати з дитиною за межі України на строк понад 1 місяця, якщо другий – боржник із аліментів. Розмір заборгованості має дорівнювати сумі аліментних платежів за чотири місяці (за три місяці, якщо дитина з інвалідністю або важко хвора). Довідку про заборгованість можна отримати в державній виконавчій службі Міністерства юстиції України або в приватного виконавця.

Також нові норми застосовні до виїзду дитини за кордон із третіми особами (скажімо, бабусею, хресним або класним керівником). Так, якщо раніше обов'язковою умовою для подібної поїздки була нотаріальна згода обох батьків, то тепер виїзд дитини за кордон на строк до 1 місяця можливий за умови одержання згоди тільки того з батьків, з ким офіційно визначено місце проживання дитини, а також на строк понад 1 місяць, якщо другий із батьків має заборгованість із виплати аліментів.

При цьому навмисне порушення строку перебування дитини за межами України може спричинити притягнення до адміністративної відповідальності та накладення штрафу від 1700 до 3400 грн. Ба більше, це призводить до наступного обмеження в праві на виїзд із дитиною за кордон строком на 1 рік, крім випадку, якщо вдасться отримати нотаріальну згоду другого з батьків на таку поїздку.

Крім того, згода батька на вивезення дітей за кордон не потрібна при пред’явленні таких документів:

- довідка про народження дитини, видана органом РАЦСу, із зазначенням підстав внесення відомостей про батька відповідно до частини 1 статті 135 Сімейного кодексу України;

- довідка про наявність боргу по аліментам, видана державним або приватним виконавцем;

- рішення суду про надання дозволу на вивезення дитини з України;

- судове рішення про визнання другого з батьків недієздатним;

- рішення суду про визнання батька безвісно відсутнім;

- судове рішення про позбавлення батьківських прав;

- свідоцтво про смерть другого з батьків.

Нотаріальна згода на вивезення дитини (довіреність)

Нотаріальна згода батьків на вивезення дітей за кордон є юридичним документом, що запобігає незаконному вивезенню (викраденню) дітей з України. Дозвіл батька (матері) на перетин дитиною кордону потрібен тільки громадянам України. Діти, які мають громадянство інших держав, виїжджають з України без пред’явлення довіреності.

Процедура оформлення довіреності (заяви) на вивезення дітей за кордон не займає багато часу, близько 15-20 хвилин. Для цього нотаріусу потрібно надати такі документи: оригінали паспортів батьків, їх ІПН та свідоцтво про народження дитини. Слід зазначити, що форма довіреності залежить від того, хто супроводжує дитину в подорожі. Якщо дитина виїжджає з країни в супроводі близьких родичів (бабусі, дідуся, дядька, тітки, брата, сестри), нотаріально завірений дозвіл на перетин дитиною кордону повинен надаватися і батьком, і матір’ю.

При складанні нотаріально завіреної заяви на виїзд малолітньої (неповнолітньої) дитини з України обов’язково вказується інформація про особу, що супроводжує малюка (довіреність оформляється на її ім’я), країни подорожі (включаючи транзитні), а також цілі і терміни поїздки.

Перетин кордону здійснюється виключно за оригіналом довіреності (згоди) на виїзд.

Строк довіреності на дитину для виїзду за кордон прописується індивідуально, так як період її дії безпосередньо залежить від цілей подорожі. На законодавчому рівні передбачено оформлення батьківської згоди на кожну поїздку окремо, однак в деяких випадках (лікування, навчання, спілкування з родичами тощо) довіреність може бути оформлена на кілька поїздок.

Документи для поїздки за кордон з дитиною

Неповнолітні діти можуть перетинати межі України за допомогою закордонного паспорту, проїзного документу або за закордонним паспортом батьків (з внесеними даними про дитину). При цьому, слід зазначити, що Міграційна служба України припинила виготовлення проїзних документів для дітей, а також їх внесення в закордонні паспорти батька або матері. Дійсний проїзний документ дитини може використовуватися для виїзду за кордон до закінчення терміну дії, але не пізніше, ніж до 1 жовтня 2019 року.

Таким чином, переймаючи європейську практику, найближчим часом закордонний паспорт для дитини буде єдиним діючим документом для перетину кордону. При цьому оформити його можна і новонародженим, але термін дії документа для дітей, які не досягли 16 років, обмежений чотирма роками. Після досягнення 16-річного віку закордонний паспорт видається на 10 років.

Вивезення дитини за кордон без згоди батька за рішенням суду

У випадку, коли батько (матір) не дає згоду на виїзд неповнолітніх дітей з України єдиним варіантом вирішення проблеми є звернення до суду.

Значну увагу слід приділити складанню позовної заяви, адже від переконливої аргументації необхідності вивезення дитини за кордон залежить результат судового розгляду. Доказом такої необхідності може бути довідка з медичної установи про потребу в лікуванні за кордоном, якщо метою поїздки є оздоровлення, або письмовий доказ родинних зв’язків, якщо подорож викликана бажання відвідати родичів, які живуть в іншій країні. До позовної заяви додається наступний перелік документів: копія внутрішнього паспорта, ІПН позивача; копія рішення суду про розірвання шлюбу; копія свідоцтва про народження дитини; докази доцільності поїздки.

Також в позовній заяві слід зазначити  обставини, які свідчать про те, що тимчасовий виїзд за кордон у супроводі одного з батьків відповідатиме найкращим інтересам дитини.